- відпирання
- —————————————————————————————відпира́ння 1іменник середнього родувідмикання—————————————————————————————відпира́ння 2іменник середнього родупрання
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
відпирання — я, с. Дія за знач. відпирати I і відпирати II … Український тлумачний словник
підпирання — я, с. Дія за знач. підпирати … Український тлумачний словник
підпирання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відпиральний — а, е. Який призначений, пристосований для відпирання чого небудь … Український тлумачний словник
невідпиральний — а, е. Який не призначений, не пристосований для відпирання чого небудь … Український тлумачний словник
підпиральний — а, е. Стос. до підпирання … Український тлумачний словник
тичка — и, ж. 1) Довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, підпирання гілок плодових дерев і т. ін. 2) Одна з довгих палиць, жердин, що, застромлені в землю у певній кількості, вказують напрямок шляху, межі земельних ділянок і т. ін. 3)… … Український тлумачний словник
тичка — (довга палиця, жердина, яку використовують для підтримування високих рослин, підпирання гілок, у геодезії тощо), тичина, щогла; віха (палиця, якою позначають дорогу, межу тощо) Пор. жердина, перекладка … Словник синонімів української мови
ляска — кы, ж. Гж. Кийок для підпирання, палиця … Словник лемківскої говірки